Дизайн

TEMPORARY

|


Буквальний переклад назви виставки – «тимчасовий», перша асоціація, принаймні, за думкою автора, - тимчасова папка. Наступною виникає антонімічна асоціація із терміном сучасного мистецтва - «contemporary» і невипадково… автор вважає, що мистецтво завжди є «тимчасовим», в той час як тимчасове і є «завжди».

«Сьогодні в мистецтві немає явищ, існує лише набір методів і форм, нарешті визначених і сформованих уявлень про культурне. Те, що не відповідає цим уявленням, не можна розглядати, як явище. Ресурс аналізувати дещо як феномен тимчасово атрофований. Будь-яке явище «заважає» стрункомуспливаннюкомфортного животіння. Покоління «Entertainment»позбавлене ідеї. Це суспільство приречене, як приречене і мистецтво, орієнтоване лише на ринок», - каже Володимир Кожухар

Незважаючи на те, що проект складається з дев'яти абстрактних полотен, автор не позиціонує себе як абстракціоніст, а, власне, проект як абстрактний, - навпаки, за його словами це доволі «конкретний» проект. На його думку абстракція повинна відповідати нашим уявленням про абстракцію.

Питання, яке ставить автор, і дає на нього відповідь своєю творчістю: «Що робити професіоналові в абстрактно-фігуративному місиві, що транслюється медійним простором…».

Всередині і поза contemporary-artа

Взявшись писати про актуальне, чи, якщо хто у темі, - contemporary мистецтво, я пішов до гуглу. Ось, коротко, те, що я там отримав:

Майстер-клас з хіп-хопу і контемпорарі від Саші Лещенко.

Чай Ahmad Tea Contemporary.

Чайно-кавовий сервіз New Contemporary.

Ялинка у стилі «контемпорарі». Детальна інформація про товар/послугу.

Думка на сайті «Ваш інтер’єр»: «…Народження контемпорарі відбувалося разом із народженням ідеї масового виробництва предметів інтер’єру».

Акваріум для півника Marina Betta Kit Contemporary, 2 літри.

І лише потім мені впало в око бієнале of Contemporary-art десь у Ширяєві.

Акваріум для півника Marina Betta Kit Contemporary, 2 літри, настільки вразив мою уяву, що Ширяєвське бієнале я ледь не пропустив.

Про що свідчить цей список? Що добре, якщо актуальне мистецтво хоча б тримає свічку на святі культури, яка п’є ahmad чай біля ялинки і захоплене танцюючою хіп-хоп під керівництвом якогось Саші Лещенко?

Зрозуміло, що у мене і в думках не було поспішати з подібними висновками. Адже я пам’ятаю дискурс теоретика Бориса Гройса, який сказав, що contemporary-art «демонструє спосіб, котрим сучасність представляє свою сутність, - акт презентації справжнього». Ось лише, що накажете з цим робити? Писати двадцять п’яту камасутру про contemporary-art акти у бік справжнього, якому воно – що слону дробина? Та і цитований тренд Гройса куратори виставок сучасного мистецтва вже давно вичавили насухо і розтрендили арт-каталогами.

Від мізантропії мене відволік новий проект Temporary Володимира Кожухаря. Його десять, метр тридцять на метр сімдесят, робіт не вмістилися у мої уявлення про згаданий вище contemporary.

Мабуть тут знадобиться певне інтермецо, - так сказати, музична п’єса між окремими номерами нашої культурологічної опери. Щоб заповнити паузу для зміни декорацій.

У середині XX-го століття, коли світ виглядав ще не позбавленим сенсу, засновник гештальт-терапії Фріц Перлз написав книжку, що мала назву «Всередині і поза помийним відром». Зараз не важливо, про що була книга. Важливо, що її назва – координата, ймовірно не помічена теоретиком Гройсом.

Це координата надзвичайно проста і зводиться до запитання: «А що таке справжнє?» чи, іншими словами, - наскільки справжнім є соціокультурний матеріал, який нинішній contemporary-art, ричачи, старається затрахати як собачка Тузік ганчірку?  Не вдаючись до дискусії, припущу, що відповідь на це запитання покаже незручну для багатьох різницю між справжнім мистецтвом і його широко розпіареними у вузьких колах симулякрами.

А тепер повернемося до дійсно цікавого проекту Володимира Кожухаря. При першому погляді на картини Temporary, ловиш себе на тому, що їх хочеться назвати абстракціями і за допомогою такої етикетки вписати у звичний для себе інтелектуальний контекст. Проте при другому погляді з’ясовується, що тут є одна тонкість.

Контекст – продукт розуму, кліше рефлексії. Тоді як Temporarу – пульсуючі на полотнах миті прямого, не рефлексивного досвіду. Необхідність рефлексії очевидна, коли творчий досвід завідомо слабкий і потребує памперсів коментарів, що його осмислюють. Temporary Кожухаря – візуальний прояв творчої сили, що просто відкидає рефлексію зі свого шляху. Спробуй таке прокоментуй.

Спроби сучасного contemporary-arta схрестити умоглядний коментар і візуальність творчого акту призвели до народження арт-мови глухонімих, незрозумілої оточуючим і такої, що змушує художників виробляти все більш вигадливі жести, щоб хоча б привернути до себе увагу. Кожухар такими жестами знехтував. Його Temporary – нічим не опосередкована і майстерно артикульована експресія, що не відсилає до жодних зовнішніх, у відношенні до неї самої, сенсів.

І це квінтесенція справжнього мистецтва.

Текст: Мишкін Олександр

Лучшее за неделю

Похожие материалы

КОММЕНТАРИИ (0)

Для возможности комментировать, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь